Медоносні бджоли спілкуються танцем, який повторюється знову і знову, щоб повідомити своїх колег відстань і напрямок до квітки по відношенню до сонця.
Чудові комунікативні навички бджіл було виявлено австрійським зоологом Карлом фон Фрішем у 1946 році. Він виявив, що бджоли розмовляють одна з одною незвичайним кодом – «танцями».
Бджола-розвідник повертається до колонії з інформацією про багаті джерела пилку та нектару. При вході до вулика її «перевіряють» охоронці, які перевіряють її запах. Усередині вона веде себе дивно: бігає, лазить по спинах сестер і трясе животом, щоб привернути увагу інших працівників, поки вони не збираються довкола і б'ють її своїми антенами.
Тривалість її похитування свідчить про відстань до джерела нектару. Чим довше похитування, тим далі буде квітка. А кут, під яким вона танцює впоперек гребеня, говорить їм про спрямування квітки по відношенню до Сонця.
Її інформація напрочуд точна і може визначити місцезнаходження джерела нектару на відстані понад шість кілометрів (3,73 милі). Деякі з її товаришів по службі негайно вирушили на його пошуки.
Бджоли є одними з найорганізованіших комах планети. Вони все життя працюють на благо вулика та королеви, запилюючи рослини та збираючи мед. Останній представляє великий інтерес як для деяких тварин, але й людини. Люди давно навчилися приручати бджіл, будувати пасіки та збирати “рідке золото”. Перед цією процедурою бджоляр обробляє будинок комах димом.
Навіщо це робиться і який ефект має дим на бджіл?
Ще з середньовіччя люди знали, що дим надає цих комах заспокійливий ефект. З розвитком науки у XX столітті нарешті було отримано логічне обґрунтування такої поведінки.
Коли бджоли відчувають небезпеку, вони виділяють спеціальні феромони, що повідомляють інших мешканців вулика до відома про загрозу, що наближається. Комахи відразу готуються до оборони. Коли ж усередину потрапляє дим, він нейтралізує дію речовин, що виділяються. Бджоли перестають відчувати феромони і вважають, що загроза минула. Як наслідок, надалі поводяться спокійно, що дозволяє збирати мед, не боячись укусів.
Дим не лише заспокоює комах, а й дозволяє людині обдурити їх для своєї вигоди. Проникнення їдких парів усередину вулика служить для бджіл сигналом, що поруч могла початися пожежа. Через це вони поспіхом поїдають мед, відкладаючи його в додатковому відділі шлунка – зобі. Так вони хочуть врятувати частину меду, перш ніж залишити вулик назавжди та залишити його вогню.
Коли ж дим заглушує феромони, бджоли заспокоюються, але їхнє черево вже набите медом. Через це вони стають неповороткими і що неспроможні вжалити, т.к. не в змозі зігнути тулуб для уколу.
Для штучної подачі диму бджолярі використовують спеціальний пристрій – димар. Конструкція є циліндричний корпус з конусоподібним отвором на кінці.
Всередину накладаються гнильця та тріски від дерева, які легко піддаються вогню. Коли “паливо” укладено в димар,
воно підпалюється та накривається кришкою. Через отвір починає виходити дим. Його кількість збільшується за допомогою хутра, прикріпленого до ручки конструкції. Вони спрямовують повітряний потік усередину і буквально видмухують дим назовні, створюючи потужний потік.
Іноді на пасіках замість диму використовується вода, що подається у вулик за допомогою розбризкувачів. Рідина також приглушує феромони.
Мінекономіки представило бджолярам урядову програму підтримки галузі на 2020 рік, яка, зокрема, передбачає надання дотації у розмірі 200 грн в одну бджолину родину. "Кабінетом Міністрів України внесено зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції. Відповідно, у 2020 році буде профінансовано спеціальну бюджетну дотацію за бджолосім'ї", - зазначив заступник голови Мінекономіки Глущенко.
Дотація надається на безповоротній основі фізичним особам та суб'єктам господарювання, які є власниками бджолосімей, за наявні цього року від 10 до 300 бджолосімей у розмірі 200 гривень за бджолину родину. Якщо бджолосімей понад 300, максимальний розмір дотації становить 60 тис. гривень одному отримувачу.
У міністерстві пояснили, що для отримання дотації за бджолосім'ї фізичній особі необхідно зареєструвати пасіку в органах місцевого самоврядування та звернутися до державної лікарні ветеринарної медицини для отримання ветеринарного паспорта пасіки. Також доведеться зареєструватися в Державному реєстрі потужностей як оператор ринку і відкрити рахунок у будь-якій установі банку.
Далі слід подати до органів місцевого самоврядування копії паспорта фізичної особи, паспорта пасіки, рішення про держреєстрацію потужності, довідки про відкриття рахунку та довідку, видану органом місцевого самоврядування, про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості бджолосімей на останню звітну дату на момент подання документів (для надання довідки проводиться обстеження пасіки та складається відповідний акт).
Всесвітній день бджіл — міжнародне свято, яке відзначається 20 травня — у день народження основоположника сучасного бджільництва Антона Янші (1734—1773).
Проведення Всесвітнього дня бджіл служить приверненню уваги до величезної ролі, яку відіграють медоносні бджоли при запиленні рослин та одержанні меду та інших продуктів бджільництва (маткове молочко, бджолиний віск, прополіс тощо).
Пропозиція відзначати День бджіл, висунута Словенією, була одноголосно схвалена Генеральною Асамблеєю ООН 20 грудня 2017 року «з метою нагадування про важливість запилювачів, загрози їх існуванню та їх внесок у стабільний розвиток».
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства планує щомісяця проводити зустрічі з представниками галузі бджільництва, на якому планують обговорювати проблематику галузі, шукати консолідовані рішення та розвивати цей напрямок аграрного сектору.
Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький, йдеться у повідомленні міністерства.
«Адже галузь бджільництва є експортоорієнтованою, дозволяє відкривати малий та середній бізнес на селі, що сприяє соціально-економічному розвитку населення та економіки країни загалом», — зазначив він.
У ході першого форуму з бджолярами міністерство поінформувало про бюджетну програму «Фінансова підтримка сільгоспвиробників», в рамках якої передбачена підтримка галузі бджільництва за напрямками: компенсація вартості племінних бджолопакетів і бджоломаток — до 50% вартості, але не більше 500 грн за бджолу грн за бджоломатку. Також власникам пасік з кількістю бджолосімей від 10 до 300 надаватиметься спеціальна бюджетна дотація у розмірі 200 грн у бджолину родину.
З боку бізнесу було наголошено на необхідності посилення на законодавчому рівні контролю за обігом пестицидів, використання ЗЗР з метою запобігання отруєнню бджіл та збереженню навколишнього середовища, а також наголошено на важливості комунікації між бджолярами та агровиробниками.
«Галину бджільництва є вагомою складовою аграрної галузі України та значною статтею аграрного експорту. Зокрема, у 2019 р. обсяг експорту меду становив 55,7 тис. т, також за останні роки ми збільшили постачання цієї продукції до ЄС у 9,5 разів. Міністерство розуміє важливість підтримки галузі і зараз уже готуються зміни у законодавстві, спрямовані на боротьбу з фальсифікатом, забезпечення простежуваності виробництва, захисту рослин, спрощення процедури реєстрації пасік та інше. Також міністерство планує удосконалити вимоги Закону України «Про бджільництво», — наголосив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Сергій Глущенко та закликав присутніх долучатися до обговорення нових законодавчих ініціатив.
