Забрус - воскова кришечка, якою бджоли закривають сотень із медом. Цю кришечку називають «друк». У кришечки для стільників бджоли додають велику кількість ферментів, прополіс, пилок, маточне молочко. Існують спостереження, що бджола перед запечатування сотів просовує в комірку своє жало і пускає туди трохи бджолиної отрути. Хоча науково цей факт не підтверджено. Мед у стільниках, закритий (запечатаний) вважається медом найвищої якості.
Хімічний склад забрусу дуже багатий, різноманітний та непостійний, тому що залежить від погодних умов, урожаю тих чи інших рослин, інших причин. До складу обов'язково входить бджолиний клей – прополіс, квітковий пилок, перга, віск, мед.
У стільниковому меді є речовини, яких у відкачаному (відцентровому меді) суттєво менше чи ні взагалі. Однією з таких речовин є лізоцим. Цей фермент забезпечує антибактеріальний захист усієї бджолиної сім'ї. Чому ж відкачаний (відцентровий мед) не багатий на лізоцим? Лізоцим не розподіляється рівномірно по комірці сот, а внаслідок меншої питомої ваги по відношенню до основних компонентів меду, локалізується у верхній частині - під кришечкою запечатаного комірки. При відкачуванні меду воскові кришечки разом з основною кількістю лізоциму зрізаються, тому в відцентровому меді цей фермент майже відсутній. І хоча кількість забрусу від валового меду становить всього 5%, він містить близько 88% всього лізоциму, що є в меді. Це означає, що відносний вміст лізоциму в забрус майже в 20 разів більше, ніж у стільниковому меді, і в 140 разів більше, ніж у відцентровому меді. Відцентровий мед відрізняється від стільникового меду та меду із забрусу в основному рівнем лізоциму.
В людини лізоцим є блокатором проникнення інфекції в організм, захищаючи всі основні напрями. Активує імунну систему, забезпечуючи підвищення місцевого імунітету, особливо слизових оболонок: носоглотки, очей, статевих органів, бронхолегеневої системи та шкірного покриву. Має антибактеріальну активність, найбільш виражену щодо грампозитивних мікроорганізмів. Посилює дію антибіотиків різних груп. Чинить, протизапальну, антитоксичну дію. Стимулює процеси регенерації та кровотворення.
Вживати забрус потрібно шляхом розжовування. Доза приймання 1 чайна ложка. Експериментально доведено, що після ретельного розжовування вже через дві години його активні компоненти виявляються в крові, лімфі та міжклітинному просторі.
Використання забрусу ефективно:
При вірусних інфекціях верхніх дихальних шляхів кожні 2 години. Експозиція – 15 хвилин.
При гаймориті: протягом 15 хвилин щогодини протягом 4-6 годин. Для запобігання рецидиву – 1 раз на день протягом одного тижня.
При астмі, алергічному нежиті протягом 15 хвилин (половину чайної ложки) 1 раз на день. Лікувальну процедуру потрібно повторювати до 5 разів на день протягом перших двох днів. А потім – 3 рази протягом періоду загострення.
При захворюваннях органів травлення: покращує секреторну та рухову функції шлунка.
Для профілактики та лікування пародонтозу: тричі на тиждень по 15 хвилин.
При депресії: 2-3 рази на день жувати, але не ковтати.
Протипоказань до застосування забрусу практично немає, крім індивідуальної непереносимості. Препарат не токсичний, не виявляє місцевоподразнюючого та інших побічних дій.
Зберігання у домашніх умовах. Забрус заливають медом і зберігають у закритій тарі, за кімнатної температури, без попадання прямого сонячного світла. Термін придатності 2 роки. За більш тривалого терміну зберігання зменшується його біологічна активність.