Шановні друзі! Нещодавно у м. Баришівка, яке розташоване під Києвом, традиційно пройшов ХІ-й «Пчелярський круг» України, на який приїхало понад 400 пасічників з багатьох куточків нашої рідної держави. На цих зборах побували також і ми. Публікуємо звернення бджолярів до Президента України П. Порошенка, яке було ухвалено на цьому зібранні. Це стосується всіх нас, пчелярів.

Президент України Порошенко П. О.
Вельмишанований Петре Олексійовичу!
Ми, учасники ХІ Всеукраїнського збору пасічників «Бджолярський Круг», від імені 400 тисяч пасічників України заявляємо про нашу підтримку програми реформ та Ваших зусиль, спрямованих на утвердження єдиної сильної країни.
Галузь бджільництва є важливою складовою економіки держави, що визначає обсяги, пропозиції та вартість основних видів продовольства для населення країни. Найпростіший агротехнічний прийом запилення сільськогосподарських культур пчелами підвищує їх урожайність більш ніж на третину, а прибуток від запилення у рази перевищує прибуток від реалізації продуктів пчеліцтва.
За роки незалежності нашої держави бджолярській галузі постійно і систематично не приділялося абсолютно жодної уваги як профільним Міністерством аграрної політики та продовольства України, так і Академією аграрних наук, якій підпорядкований Національний науковий центр «Інститут бджільництва ім. Прокоповича». Мало того – попереднє вище керівництво держави зробило все, щоб роз'єднати пасічників України та зробити карманні спілки, братство…
Шановний пане Президенте!
Ви зробили стратегічно вірний крок, підписавши угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Зараз нам відчинені двері на європейський ринок, за що ми Вам щиро вдячні.
В останні роки нам вдається одержувати високоякісні продукти бджільництва для забезпечення внутрішніх потреб і формування експортного потенціалу – ми перші в Європі та четверті у світі з виробництва меду! За неповний 2014 рік з України вже відправлено за кордон понад 11 000 тонн продуктів бджільництва. Перспективним напрямком є наше входження до світового бджільництва шляхом збільшення експорту меду, маточного молочка, племінних маток, пакетів, які готові закуповувати Канада, Аргентина, Європа, Сирія, Іран, а також країни СНД. В Україні відроджені традиційні технології виготовлення питних медів, які знову стали брендовим напоєм України.
Однак, на сьогоднішній день для успішного розвитку галузі бджільництва необхідно вжити низки заходів, в тому числі через удосконалення законодавчої бази та державного управління сферою в рамках створеної цільової державної програми, шляхом внесення змін до законів та директивних документів. Першочерговими ми вважаємо такі заходи:
а) проведення змін до закону «Про бджільництво» до нормативів та вимог Європейського товариства;
б) створення Координаційної ради з пджільництва при Кабінеті Міністрів України. Затвердження відповідного акта на рівні постанови Кабінету Міністрів України;
в) внесення змін до Земельного кодексу України (Верховна Рада України);
г) створення організаційно-управлінської структури в Міністерстві аграрної політики та продовольства України на базі департаменту тваринництва (без збільшення штатної чисельності працівників), яка безпосередньо відповідала б за реформування галузі бджільництва у напрямку переробки продукції, формування ринків збуту, в т. ч експортного потенціалу;
д) запровадження додаткового податку на 1 га орної землі до державного бюджету в випадках не запилення ентомофільних культур сільськогосподарськими виробництвами.
е) створення на базі Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. П. Прокоповича» центру розвитку галузі відповідно до вимог Європейського товариства, та підпорядкування його Міністерству аграрної політики та продовольства України.
Програма робіт цього наукового закладу та звіти про їх виконання, а також призначення та звільнення його керівника мають погоджуватися з громадською спільнотою бджолярів України (платниками податків, як це прийнято у цивілізованих країнах).
Просимо Вас, Петре Олексійовичу, посприяти розвитку бджільництва - одній з найважливіших складових стратегічної галузі сільського господарства.
Рішення прийнято на Засіданні Бджолярського Круга представниками від 25 областей України.

Голова Ради Бджолярського Круга України А.П. Ворона
Ведучий збору В. А. Дмитрук
Президент Спілки пасічників України Л. І. Веред
Голова Гільдії медоварів України В.С. Барабаш
Віце-президент асоціації «Укрбджолопром» О.М. Горелік

Шановні друзі! Хочеться Вам розповісти, що за рішенням Ради Бджолярського кола 4 та 5 жовтня у таборі «Ювілейний» Баришівського р-ну традиційно відбудеться вже XI всеукраїнське «Бджолярське Коло». Крім святкування «медових обжинок» передбачено виставку обладнання та стендів, тематичні семинари («Обладнання», «Технологія пасічникування», «Хвороби бджіл», «Продукти бджільництва та медоваріння»), «Апітерапія» з лекціями та виступами провідних вчених, пасічників ветеринарів, апітерапевтів, юристів, провідників громадських організацій, членів редакцій та головних редакторів журналів… Обмін досвідом, обговорення проблемних і нагальних питань, консультації з фахівцями та пасічниками авторитетами, демонстрація новинок, продукції, у т.ч. питних медів, і досягнень, презентація та реалізація нових книг, видань та журналів, фільмів, фотографій, рекламних та пропагандистських матеріалів на продукти бджільництва… Доповідачам і виступаючим, а також тим, хто хоче продемонструвати цифрові фото, буде надано мультимедійний проектор.

За рішенням Громаді прийняття звернень до громадських організацій, виконавчих органів тощо.

Організатори закликають привозити все, що хочете показати та розповісти Товариству. Це ж Ваше зібрання!

І ярмаркування…

Як їхати: електричкою Київ – Яготин (Гребінка) до зуп. «Коржі» - далі пішки 15 хв. до табору відпочинку «Ювілейний». Автомобілями з Баришівки до табору «Ювілейний» 2 км дорогою на Березань. Маршрутками «Баришівка» від метро «Харківська» та «Лісова» (інтервал півгодини) та таксі до «Ювілейного», а можна й пішки (до 2 км).

Про гроші: Зібрання проводитися традиційно без будь-якої фінансової підтримки. За наші трудові. Організаційний внесок – 1000 грн. з кожного учасника (інформаційні матеріали для кожного, оренда табору, зали, їдальні (з піснями під гармошку і без), оплата послуг (в т.ч. невеликого концерту), аудіо- та мультимедійне супроводження, нагороди, бейджики та ін. ). Беріть гроші і на ярмаркування – буде пасічний реманент, обладнання, вощина, ветпрепарати, набори для медоварів… (все за ціною виробника), а також література, аудіо, відеодиски та ін.

Вечеря та завтрак – до 100 грн. Нічліг до 100 грн/добу. Заїзд до табору з 3 жовтня з 15-00 та зранку 4 жовтня. Початок організаційної роботи за програмою зі служби Божої та освячення Хоругви Бджолярського кола о 12 годині 4 жовтня. Закінчення організованої роботи о 14-00 у неділю 5 жовтня. Неформальне спілкування у п'ятницю ввечері та утром у суботу (ввечері дружня вечеря) і до… Виходячи з цього, треба щоб було щось у торбі…

Тел. організаторів: (097) 739-34-48 (Ворона Анатолій Петрович); (067) 507-25-50 (Барабаш Василь Степанович). Для формування повестки бажано записатися на виступи та повідомити їх про тему до 2 жовтня за тел. (098) 400-27-42 або (050) 167-88-52 Соломка Василь Олексійович (Дід Василь).

Зі свого боку ми з радістю відвідаємо пчелярське коло і привеземо з собою деяке демонстраційне обладнання.
З повагою, колектив інтернет-магазину для бджолярів -

- Пчеловод.дп.юа

Ось і пройшла Апімондія 43 у Києві. Безумовно захід, вартий уваги. Гріх було не скористатися можливістю побувати на ньому, побачити на власні очі та зробити свої висновки.

Що не сподобалося (м'яко кажучи). Адже завжди вчаться на помилках і як правило на своїх.

Нуль уваги з боку держави. Наскільки мені відомо, жоден високопосадовець не спромігся відвідати Апімондію. (Колишній президент Ющенко В.А не рахунок, він зараз не при ділі) Напевно, у них були більш нагальні проблеми, ніж привітати з початком роботи всесвітню організацію бджолярів, яка налічує 115 країн світу. Тоді про яку увагу з їхнього боку мають чекати наші бджолярі. Можна зробити висновок: найближчим часом державі на наших бджіл разом із нами (а бджолярів не так уже й мало) глибоко начхати. Ну гаразд ми якось і не сподівалися, аби не заважали.

Нуль уваги з боку преси. Здавалося б, ось він момент, де можна було звернути увагу на проблеми бджільництва, так і підняти інтерес населення до бджолопродуктів. Ну як же так, центральне телебачення не спромоглося хоча б повідомити населення, що у нас в країні проходить такий масштабний захід. Просто в голову не вкладається як можна не висвітлити третю за своїми масштабами після Євробачення та Євро 2012 таку масштабну дію за участю понад 100 країн. Це якесь шкідництво.

Чесно кажучи, першого та другого дня відкриття можна було не приїжджати на виставку. Черга зареєструватись годин на сім, вісім. Ну й доводилося, опустивши очі, розводити руками перед знайомими пасічниками з інших країн, начебто всі українці винні у тому, що відбувається.

Взагалі, коли доводиться брати участь у різноманітних громадських заходах (не лише бджільницьких) виставках, ярмарках і навіть весіллях, завжди мимоволі відчуваєш, яку головну мету мають організатори. Найгірше виходить, коли головна мета – зібрати більше грошей. Звідси якнайбільше взяти від учасників і якнайменше витратити. Не судитиму ті заходи, в яких не брав участі урочисте відкриття, закриття Апімондії 43, вечеря: Український вечір і т.д. , Але те, що економили було помітно. При цьому не скажеш, що ціни на участь були низькі. У зв'язку з цим було б цікаво почути статистичні дані. Кількість відвідувачів виставки, кількість повних делегатів, хто і за що отримав нагороди тощо. Адже планувалося, що 43 конгреси поб'ють багато рекордів попередніх зборів. Може пишатися нічим?

Що сподобалося.

Звичайно, атмосфера великого свята. Для тих бджолярів, хто не потрапив, це можна порівняти з одним із сонячних днів на пасіці, коли в повітрі стоїть шум мільйонів крилатих трудівників. Спілкування зі знайомими, нові знайомства, стенди виробників із різних куточків земної кулі. Купити можна було тільки, дріб'язок. Люди приїхали не стільки торгувати, скільки позначити свою присутність у бджільницькому світі. Без сумніву наші бджільницькі магазини, що торгують, отримали масу інформації. Вже сьогодні відчувається приплив нових зарубіжних товарів. Ось тільки чи влаштують ціни наших бджолярів. І якщо в інших країнах турботу про переоснащення пасік бере на себе частково держава, то у нас самі розумієте нічого.

На жаль, 3 жовтня довелося відбути додому на пасіку, оскільки 5, у рамках проведення пост турів, на нашу пасіку за планом має приїхати делегація іноземців. Чому, на жаль, тому, що 5 жовтня початок проведення Бжолярського кола, яке я намагаюся не пропускати останні 8 років. Сама група бджолярів іноземців була не численною, це і зрозуміло тур східною Україною не багатьох зацікавив. Пройшлися пасікою. Подивилися, як і чим хитаю мед. Здивувалися, що фермери не платять за запилення. Пригостилися чаєм, медом та медовухою. Сфотографувалися на згадку та відбули. Я так і не зрозумів, що сподобалося, а що ні. Загалом тихі туристи. Втім, і мені користь – перед приїздом гостей причесав пасіку.

За довго до початку Апімондії на форумі було проведено опитування, Апімондія в Україні це для нас крок назад, нічого особливого чи крок уперед. Нині вже однозначно можна стверджувати, що це хоч і не великий, але крок уперед. Жаль, що такі заходи в Україні дуже велика рідкість. І прорахунки допущені під час проведення заходу вже не виправити. Але все ж таки він пройшов. І за це дякую всім.

Шевченка Г.В. - Пчеловод.дп.юа

Шановні друзі! Як і говорилося раніше: "Наш інтернет-магазин не стоїть на місці і прагне розвитку". З цього моменту у нашому магазині ви зможете придбати такі товари угорської фірми "königin" як:

- тангенціальна (хордіальна) медогонка на 6 стандартних рамок (Дадан);
- тангенціальна (хордіальна) медогонка на 8 стандартних рамок (Дадан);
- радіальна медогонка на 36 напів-рамок;
- верстат для роздрукування рамок із вібролезвами;
- воскотопка, воскова центрифуга із двигуном.

Компанія Konigin понад 10 років займається виробництвом якісного бджільницького обладнання для бджільництва у центальній Європі. На жаль, зараз ми не можемо назвати точних цін, але сподіваємось, що це буде найкращий вибір за критерієм ціна-якість. Орієнтовні ціни можна дізнатися на офіційному сайті компанії Konigin: www.konigin-trade.com, природно, до їх цін додадуться витрати на доставку та розмитнення.

З повагою, команда інтернет-магазину для бджолярів - Пчеловод.дп.юа.

Мед Напевно, багато хто стикався з ситуацією, коли підходячи до прилавка з медом, мимоволі ставить питання «А чи це хороший мед?». Не помилюся, що багато мед купують на бджільницьких ярмарках і у знайомих бджолярів, але питання від цього зовсім не зникає. Він навпаки стає актуальнішим, коли дізнаєшся, що досить велика кількість меду від наших бджолярів не проходить перевірку Європою на якість. І це факт, який не складно з'ясувати у підприємств, які займаються закупівлею меду. А що ж не влаштовує Європу мед зовсім свіжий? Відкачали у серпні, а у вересні, жовтні здаємо заготівельникам. А не влаштовує Європу наявність антибіотиків чи правильніше залишкова кількість антибіотиків у меді. Ми зараз не розглядатимемо, як впливають ці мікроскопічні дози антибіотика на здоров'я людей, може на когось і ніяк. Але ми можемо відповісти на деякі питання. Наприклад, від чого виникає алергія на мед? Відповідь: від присутності антибіотиків. Адже можливо алергія не від меду, а того, що в ньому присутня. Ще ми можемо відповісти на запитання, від чого на ринках така низька ціна на мед. Все дуже просто. Оптова закупівельна ціна на мед 12 грн/кг. (18 грн за літр) і ось бджоляр здає одну або навіть дві тони меду, а він не пройшов перевірку на антибіотик, як кажуть, «засвітився». І він змушений продати, у кращому разі, по 10 грн, а дехто здає і по 8 грн за кг., а це в переказі на 3 літрову банку 35 грн. Ось звідки з'являється на ринках мед по 90 грн за 3 літри та ще на додачу дадуть подарунок, а пенсіонерам зроблять знижку.

Спробуймо розібратися, звідки в такому чудовому продукті взявся антибіотик. Тут треба сказати, що бджолярі одна з найконсервативніших професій. І чим старший і досвідченіший бджоляр, тим складніше переконати його, в чомусь. Як правило, відповідь одна "Я так завжди роблю і все добре". А в старі радянські часи завжди рекомендували для профілактики хвороб обробити або підгодувати бджіл сиропом з антибіотиком, щоб «здоровіше» були. Час іде, змінюється ставлення до антибіотиків, тільки не змінюються бджолярі. Ще зараз можна почути рекомендації щодо необхідності таких профілактик навіть у сучасних друкованих виданнях. Це одна з основних причин забруднення меду. Резонне питання: «Куди раніше продавався мед, адже вимога європейців щодо чистоти меду народилася не сьогодні». А річ у тому, що до 2011,12 року левову частину виробленого меду закуповувала Росія, де не було жорсткого контролю. Та й зараз, швидше за все, ні. Але росіяни перестали закуповувати мед із простої причини. Оптова ціна у Росії зрівнялася з нашою.

Друга причина виявлення антибіотика у наших медах це лікування бджіл. Бджоли, як і будь-який живий організм, можуть захворіти. Причиною хвороби можуть бути різноманітні віруси, грибки, гнильці тощо. Але часто бджоляр не хоче розумітися на причині. Він вважає, що антибіотик впорається з будь-якими болячками і починається лікування. Приготував сироп із ліками, нагодував бджіл, а результат може бути нульовим. Адже будь-який лікар скаже, антибіотик на віруси та грибки не діє. Так, загалом, зараз не про лікування бджіл, а про те, що у деяких бджолярів у меді знаходять не один вид антибіотиків, а кілька. Ну, правильно раз ліки не допомогли, треба іншим полікувати. У результаті рятували сім'ю, отримали проблему, куди подіти мед.

Висновок, як заклик до всіх колег бджолярів, антибіотиків немає місця на пасіці! Адже можна лікувати й іншими способами. Наприклад, один із часто застосовуваних - це прибрати матку і сильно уражені хворобою рамки із сім'ї. Днів через 10 підсадити іншу матку. У багатьох випадках цей метод у нас допомагає вилікувати багато хвороб. Тому що дорослі бджоли не хворіють на хвороби розплоду.

Повернемося до нашої теми. Буває і досить часто таке, що бджоляр стверджує, що не застосовував жодних ліків з антибіотиками. Ну що ж спробуємо перерахувати можливі варіанти його потрапляння в мед. Весняне, осіннє підживлення бджіл медом не своєї пасіки. Хоча, були випадки, коли бджоляр годував бджіл своїм медом, що не пройшов перевірку, розраховуючи, що повторно перероблений і розбавлений бджолами мед виявиться чистим. Природно, і другий рік забракували.

Пакетне бджільництво або купівля бджолосімей.
Бджоляр разом із бджолами купує і рамки. У цих рамках переважно бджолиний розплід (майбутні бджоли) і природно присутня якась кількість меду. Де гарантія, що він не містить антибіотиків? При цьому слід зазначити, що виробництвом пакетів (продажом бджіл) займаються в тих місцях, де мед збирають дуже мало, а часто буває, що за сезон його взагалі немає. Основне джерело доходу бджоляра у цих місцях – продаж пакетів. Як правило, це 4 рамки з бджолами та маткою. Турботою цього бджоляра наростити на момент продажу якомога більше бджіл. Без підгодівлі тут не обійдешся, а щоб «здоровіші» були і, що б зараза ніяка не причепилася, в підгодівлю додамо ліки. Купивши такий пакет, бджоляр намагається позбавитися 4 чужих рамок. Для цього ці рамки ставлять на край гнізда, розплід з рамок виходить і бджоли заливають медом. Думаю, подальший перебіг подій усім зрозумілий. У медогонку з місцевим медом попадає частина меду з куплених рамок. І повірте цього достатньо, щоб весь мед, відкачаний з цієї пасіки, не пройшов перевірку.

Що можна рекомендувати бджолярам, які регулярно або іноді купують бджолопакети? Не качати з цих рамок мед, навіть якщо продавець бджіл запевняв, що не застосовував ліки при підживленні. Краще перестрахуватись. Як це фактично зробити? Залежить від того, яку технологію бджолярства ви застосовуєте. Найпростіше тим бджолярам хто практикує магазинні надставки, тобто. коли одна частина вулика гнізда призначена для розплоду і ці рамки використовуються виключно як бджолиний пологовий будинок, а друга частина вулика магазинна використовується тільки для отримання меду. Таку технологію найпростіше реалізувати в корпусних вуликах, де нижній корпус або корпус використовують під гніздо, а верхні корпуси під магазини. Причому всі лікувальні процедури, які застосовуються у цій технології, проходять без магазинних корпусів. Тобто магазинні рамки, з яких качають мед, ніколи не стикаються з лікарськими засобами. Але що робити бджолярам, у яких рамки періодично використовуються, то для виведення молодих бджіл, то для відкачування меду. (Напевно не помилюся в тому, що таку технологію бджолярства застосовують 90% наших бджолярів.) Для початку помітити їх, а потім творчо використовувати, не викачуючи з них мед. Наприклад, можна ними посилити відведення, а безрозплодні перетопити та розтоплений мед пустити на народний продукт.

Набагато складніше тим пасічникам, у яких мед не прийняли, адже всі запаси меду в рамках мають сліди антибіотика і є велика ймовірність, що він потрапить у мед наступного року.

Як ще антибіотик може потрапити до меду. Останнім часом стало популярним заливати мед у поліетиленові мішки. Але бджолярі не завжди замислюються, а що у цих мішках зберігалося раніше.

Узагальнивши все сказане, потрібно зробити висновок, що кожен бджоляр, який бажає отримати чистий продукт, перш ніж щось додати до бджолиної сім'ї, повинен подумати, як воно може позначитися на чистоті меду. Ось що з цього приводу сказав наш авторитет, директор інституту ветмедицини О.В. Руденко. «Сьогодні розроблені методи, які дозволяють визначити найтоншу та найвитонченішу фальсифікацію меду. Щоб не потрапило в мед із сиропом - часник, чистотіл, хрін, тютюн, акарицид, який би сироп не вигодували бджолами, все сьогодні контролюється не на такому рівні, що щось є, а точно встановлюється, що є, в якій кількості і у якому співвідношенні».

Звичайно, суто теоретично, бджоли можуть принести «брудний» мед із сусідніх пасік: почистити чужі рамки, розбити слабкі сім'ї чи літати за водою на напувалки курчат, де у воду додають ліки. Звичайно чистота меду залежить і від чистоти навколишнього середовища і від того, чим поливають землю фермери і від вирощування генномодифікованих рослин і на жаль тут бджоляр безсилий. Принаймні сьогодні. Однак давайте спочатку усунемо, наскільки це можливо, ті фактори, які залежать від нас - бджолярів.
А з іншого боку подітися нема куди. Хочеш здавати мед оптом, забудь про антибіотики, борись за чистоту навколишнього середовища. До того ж це зараз ще повертають мед бджоляру, який не пройшов перевірку назад, адже прийдуть часи, що змусять утилізувати. Все складається так, що найближчим часом український мед стане чистішим, просто ринок змусить.

Шевченка Г.В. - Пчеловод.дп.юа

Йтиметься про пінополістирольні вулики, представлені в нашому магазині, але спочатку кілька слів про ті причини, які змусили мене та інших бджолярів перейти до цих вуликів.

Одна з важливих причин це ідентичність всіх елементів вулика всієї пасіки, тобто у бджоляра навіть думки не виникає, що дах чи корпус одного вулика не підійде на інший. Погодьтеся, що це важливий момент у бджільництві дозволить застосовувати передові технології бджільництва, заощаджує час та головне нерви. Розширюючи пасіку і замовляючи нові вулики, ми впевнені в ідентичності нових вуликів з існуючими, що далеко не завжди виходить з дерев'яними.
Ще одна з важливих причин полягає у вазі. Різниця у вазі корпусу магазину (145) пінополістирольного та дерев'яного складає 3-5 кг. Помножте тепер цю різницю на кількість корпусів, що перетягуються за день, за сезон. Це буде... Це буде... божевільні навантаження. І не тільки для бджолярів похилого віку. При цьому в нашій країні не так багато пристосувань, що дозволяють зменшити працю бджоляра.

Матеріал та конструкція.
Матеріалом вуликів служить пінополістирол високої густини (100 кг/м3). Термін служби магазинів із цього матеріалу понад 10 років. Бджоли його не гризуть, миші також. Вулик складається з днища, необхідної кількості корпусів (на рамку) 145, 230, 300) и криші.

Дах надійно закриває вулик у найспекотнішу погоду, при цьому в даху зроблено чотири отвори для вентиляції.
Усі корпуси оснащені льотками. Крім того місця встановлення рамок та фланцеві з'єднання корпусів зроблені з полімерних вставок, що збільшує термін служби виробу та дає можливість видаляти прополіс та сміливо працювати стамескою при переміщенні рамок та знятті корпусу.
Дно вулика має літок на всю ширину передньої стінки. Літок забезпечений вкладишем, повертаючи який можна змінювати величину отвору льотки. На протилежній льотку стінці дна є отвір, через який можна встановити та вийняти піддон. Піддон використовують для збирання пилку внутрішньоульовим пылкосбірником

і контролю осипу кліща, крім того, піддон прикриває (не герметично) два отвори дна вулика.

Свого часу, коли пінополістирольні вулики тільки-но з'явилися на ринку, вибухнула жвава дискусія про них. Сьогодні пристрасті вже вщухли і бджолярі погодилися з тим, що бджоли принаймні не гірше почуваються в них.
Прихильники дерев'яних вуликів стверджують, що, на відміну від полістиролу, дерево дихає і передає вологу назовні. Це, правда, але при цьому дерево і весь простір вулика постійно залишаються вологими, чого немає в полістиролових вуликах.
Взимку волога, що утворюється в результаті життєдіяльності клубу, конденсується на стінах, стікає вниз і виходить через отвори дна вулика. Можна влаштувати і вентиляцію через стелю, якщо це необхідно.

Чищення.
Корпуси та днище вулика та при необхідності даху чистять спочатку механічно стамескою. Дезінфекція проводиться різними дезінфікуючими засобами. Наприклад перекис водню та ін.

Деякі особливості роботи з вуликами.
В Україні бджолярі застосовують різні технології бджільництва. Кожен може вибрати кількість та розміри корпусів під свою технологію вмісту бджіл.
Між верхнім корпусом і дахом необхідно покласти поліетиленову плівку, так щоб вона виступала з-під кришки на пару сантиметрів. Не варто використовувати тонкі плівки, вони швидко виходять із ладу. Товщина плівки 200 і більше мікронів дозволить використовувати її весь сезон. Крім дешевизни плівка зручна і тим, що через нього бджоляр бачить стан сім'ї. Буває досить підняти дах, щоб оцінити необхідність втручання при цьому не порушуючи мікроклімат у сім'ї.

Як правило, дно вулика тримається відкритим (два отвори). І лише провесною встановлюємо піддон закриваючи отвори, коли ночі ще морозні, але матка вже почала класти яйця. Піддон знімається одразу, коли погода теплішає.
У теплу пору року більш серйозніше необхідно стежити за розвитком воскової молі як при зберіганні рамок із сушею так і в робочих сім'ях. Справа в тому, що лялька, личинка воскової молі може наскрізь проткнути стінку вулика.
Іноді виникає бажання придавити кришку вулика цеглою, щоб її не здуло вітром. Практика показала, якщо кришка правильно одягнена, то витримує дуже сильні пориви вітру. На своїх пасіках кришки притискаю лише у зимовий період.

Підготовка до зими та зимівля на волі.
Після зняття з вулика останніх медових корпусів (у наших краях це буває з 5 по 20 серпня) розпочинаємо боротьбу з кліщем. Обробляти починаємо відразу, не відкладаючи потім, будь-яким із відомих методів. Ми встановлюємо пластини по 2-3 шт на корпус, які видаляються через 30-35 днів.
Якщо необхідно поповнити запаси кормів на зиму, необхідно скористатися кормушкою або потолочною кормушкою (або іншим аналогом), що встановлюється напівкорпус.

Схема зимівлі «тепловий ковпак», тобто. глуха стеля (плівка) та холодне дно. Вологе повітря, яке продукується бджолами, конденсується в нижній частині вулика і стікає через отвори в дні.
Починаючи з середини січня, контролюємо наявність кормів, піднімаємо кришку і через плівку визначаємо розташування клубу по відношенню до задньої стінки. Клуб, що уперся в задню стінку, це можлива нестача корму. Поповнення корму відбувається за допомогою меду у поліетиленовому пакеті.

Весняні роботи.
Після весняного очисного обльоту слід почистити днище. Корпус піднімається (дуже зручно цю операцію проводити за допомогою під'йомника) і проводиться заміна днища на чистий, підмор видаляється. Добре було б мати певну кількість запасних днищ, якими можна замінити забруднені.

Тепер рекомендуємо встановити піддон і тримати його, доки нічні заморозки не пройдуть.

Перевезення вуликів.
Літки вулика закривають наглухо. Вулик обв'язують ременем (існують скріпи 1 і 2), ставлять на причіп або машину і возять у потрібне місце. При обв'язуванні магазини притискаються один до одного з достатньою силою, але без фанатизму. Достатньо, щоб корпуси вулика не підскакували один від одного. Якщо роботу проводити у вечірній час і не на велику відстань (до 100 км), то провітрювання через дно достатньо для запобігання перегріву вулика. При стягуванні в місцях перегину ременя (кути даху та дна) може утворитися вм'ятина, що не впливає на експлуатацію вулика. Хто хоче, може армувати ці місця куточками. Працюючи з піноуллями потрібно трохи акуратніше звертатися при переміщеннях. Потрібно пам'ятати, що при ударах на ньому можуть залишатися вм'ятини, які впливають лише на зовнішній вигляд. Якщо в процесі експлуатації виникла потреба закласти вм'ятини, отвори то користуємося послугами будівельної індустрії. (Монтажна піна, різні герметики та шпаклівки).
Пінополістирольні вулики на пасіці

Насамкінець скажу, що на моїй пасіці піноульї з'явилися в 2005 р. Практика показала їхню працездатність. Як говориться «, сам користуюся і іншим рекомендую».

також рекомендуємо Вам звернути увагу на статтю "Дно для полістиролового вулика на 10 рам., деревина".

- Посилання на альбом із фотографіями "Весна на пасіці 2014" На фотографіях представлені полістирольні вулики.

Автор: Шевченко Г.В. - Бджоляр.дп.юа